В Україні найдавніші пам’ятки плетіння зберігаються у музеях Києва, Львова та в ін. містах. Датуються вони кінцем ХVIII та початком ХIХ ст. Але насправді найважливіші техніки плетіння були відомі ще у кам’яному віці. Наші пращури уміли виплітати мати та місткості для зберігання зерна. В період Київської Русі виготовлялися ажурно плетені господарські вироби. Доказом цього є використання плетінчастих візерунків у багатьох рукописних книгах та у ювелірних виробах. З XV ст. почали виплітати чоловічі головні убори, які відрізнялись за дизайном.
В XIX столітті на Україні були створені навчальні майстерні-школи. Зокрема в с. Нижневі Івано-Франківської області, у м. Сторожинці на Буковині, у с. Іза на Закарпатті. Також по всій Україні проходили виставки-ярмарки. Цьому періоду характерне розширення асортименту плетених виробів та меблів. З’являються дивани, крісла, столи, дитячі качалки, дорожні речі та багато іншого.
Основні техніки плетіння виникли ще у неоліті. До них можна віднести: полотняне або пряме христовидне плетіння, спіральне, каркасне та стрічкове. Для спірального та полотняного плетіння в основному використовували м`які матеріали: очерет, солому, папірус, шувар та інші.
Під час Промислової революції виготовлення кошиків було поставлено на масове виробництво на заводах. А також для пакування та доставки. Під час Другої світової війни, тисячі кошиків були використані для транспортування поштових голубів. Існують також дані про використання плетених корзин для повітряних куль, кошиків для гільз та бортових кошиків, що використовувались для боєприпасів та продовольчих товарів.
Для плетіння виробів з лози використовують однорічні пагони різної довжини. Найкращі періоди
для збирання лози це липень – серпень та березень – квітень. Після того як лоза вже зібрана, її необхідно проварити та очистити від кори. Наступним етапом є просушування прутиків. Зберігають лозу у невеликих пучках у сухому приміщенні. Техніка плетіння передавалась як спадок, збагачувалась на протязі багатьох років та все ще продовжує розширюватись і сьогодні. Кошики свого часу використовувалися тільки для зберігання та транспортування товарів . Про використання плетіння як прикраси навіть не йшлося й мови. Сьогодні функціональні корзини як і раніше використовуються , але велика кількість з них зроблена для декоративних цілей. Зараз існує багато посібників та книг для тих, хто бажає навчитися виготовляти вироби плетіння. Завдяки цьому плетіння набуває все більшої і більшої популярності. В Україні існують цілі села, де основною діяльністю населення є лозоплетіння. У цьому процесі бере участь вся родина. Разом заготовляють лозу, разом обробляють її та разом плетуть. Немає нічого прекраснішого, як спостерігати за працею, яку з любов’ю та в єдності виконують всі члени родини. Кожен виріб є унікальним творінням, в якому відображується настрій, майстерність та характер автора. Шедеври плетіння, наповненні таким змістом, завжди стають оберегом для будь-якої домівки. |
Немає коментарів:
Дописати коментар