Для плетіння кошиків застосовують однорічні та дворічні пагони верби. Кращим часом заготовки прутів вважається рання весна (коли ріст ще не почався) і пізня осінь (коли він вже повністю припинився). Вибравши кущ з тонкими молодими пагонами довжиною не менше 60 — 70 сантиметрів, зріжте одну з гілок і уважно розгляньте зріз. Якщо на ньому деревина має червонувато-коричневий відтінок, а серцевина велика і пухка, то заготовлювати прути з такого куща не слід: вони, як правило, бувають ламкими. Для плетіння придатні вербові прути товщиною у комля до 15 мм і вербових палиць завтовшки від 15 до 40 мм. І ті, й інші повинні бути прямими, гнучкими, із здоровою деревиною, з тонкою серцевиною, гладкою поверхнею без болючих наростів, пошкоджень і сучків, рівного забарвлення.
вівторок, 17 травня 2016 р.
Поради щодо плетіння лозою
У всі часи вироби, сплетені з лози, користувалися популярностью.Такие вироби дуже різноманітні і по стилю, і по конструкції, і по призначенню. Головною особливістю предметів, сплетених з лози, є їх висока міцність.
З чого почати плетіння з лози?
Для початківців плести із лози потрібно засвоїти одне - при плетінні потрібно знати 3 типи конструкцій з лози: лучкові, безлучковие і двухлучковие. Самим простим і міцним видом конструкції є безлучковий. Тому для людини, яка ніколи не займався плетінням з лози, це самий оптимальний варіант плетіння.
Перед початком плетіння з лози відбираємо сировину. Сировиною добре служать однорічні та дворічні пагони дикоростучої верби різної довжини. Перед зрізом прутів верби їх спочатку перевіряємо на гнучкість. Намотуємо прут на палець: якщо він не ламається, значить підходить для роботи і можна його сміливо зрізати. Перед початком плетіння всі прути рассортировиваем за зовнішнім виглядом, товщині і довжині. Прути просушуємо для того, щоб вони не втратили свій зовнішній вигляд.
Що сплести з лози для початківців?
Найпростішим виробом з лози є кошик, слід почати вчитися саме з него.
- Такі кошики починаємо плести з дна. Це дуже зручно, швидко і набагато простіше, ніж починати плести кошик з лучка і заводити основу на ньому.
- Беремо шість лозин необхідної довжини плюс 5 см на припуски. Три прути товстіші розкладемо посередині, щоб утворилася щілина. В отриману щілину вставимо кілочки для того, щоб можна було легше затягнути ті три прута.
- Потім маємо посередині прути так, щоб вони не зламали щілину. Вийде нестійкий хрест.
- З цим хрестом потрібно акуратно звертатися, інакше можна зруйнувати всю конструкцію до тих пір, поки не заплетем його тоненькими прутиками.
З чого почати плетіння з лози?
Для початківців плести із лози потрібно засвоїти одне - при плетінні потрібно знати 3 типи конструкцій з лози: лучкові, безлучковие і двухлучковие. Самим простим і міцним видом конструкції є безлучковий. Тому для людини, яка ніколи не займався плетінням з лози, це самий оптимальний варіант плетіння.
Перед початком плетіння з лози відбираємо сировину. Сировиною добре служать однорічні та дворічні пагони дикоростучої верби різної довжини. Перед зрізом прутів верби їх спочатку перевіряємо на гнучкість. Намотуємо прут на палець: якщо він не ламається, значить підходить для роботи і можна його сміливо зрізати. Перед початком плетіння всі прути рассортировиваем за зовнішнім виглядом, товщині і довжині. Прути просушуємо для того, щоб вони не втратили свій зовнішній вигляд.
Що сплести з лози для початківців?
Найпростішим виробом з лози є кошик, слід почати вчитися саме з него.
- Такі кошики починаємо плести з дна. Це дуже зручно, швидко і набагато простіше, ніж починати плести кошик з лучка і заводити основу на ньому.
- Беремо шість лозин необхідної довжини плюс 5 см на припуски. Три прути товстіші розкладемо посередині, щоб утворилася щілина. В отриману щілину вставимо кілочки для того, щоб можна було легше затягнути ті три прута.
- Потім маємо посередині прути так, щоб вони не зламали щілину. Вийде нестійкий хрест.
- З цим хрестом потрібно акуратно звертатися, інакше можна зруйнувати всю конструкцію до тих пір, поки не заплетем його тоненькими прутиками.
Історія виникнення лозоплетіння в Україні
Багато дослідників вважають, що плетіння з різних природніх матеріалів з’явилося дуже давно. Вважається, що воно передує навіть появі ткацтва та виготовленню виробів з кераміки. Найдавніші знахідки виробів плетіння були знайденні в Месопотамії, Єгипті, на Балканах, у Швеції та у Великобританії. Вони датуються V-IV тис. до. н. е. Першими знахідками плетіння були: тарілки для хліба, залишки мішків, кошиків, накривок для глиняного посуду. Щодо глиняного посуду, вважається, що однією із найдавніших технік його вироблення була техніка, у якій виріб плетіння, зокрема посуд, покривали глиною. Під час пропікання на вогні, лоза повністю згоряла. Таким чином надавали бажану форму та міцність посуду.
В Україні найдавніші пам’ятки плетіння зберігаються у музеях Києва, Львова та в ін. містах. Датуються вони кінцем ХVIII та початком ХIХ ст. Але насправді найважливіші техніки плетіння були відомі ще у кам’яному віці. Наші пращури уміли виплітати мати та місткості для зберігання зерна. В період Київської Русі виготовлялися ажурно плетені господарські вироби. Доказом цього є використання плетінчастих візерунків у багатьох рукописних книгах та у ювелірних виробах. З XV ст. почали виплітати чоловічі головні убори, які відрізнялись за дизайном.
В XIX столітті на Україні були створені навчальні майстерні-школи. Зокрема в с. Нижневі Івано-Франківської області, у м. Сторожинці на Буковині, у с. Іза на Закарпатті. Також по всій Україні проходили виставки-ярмарки. Цьому періоду характерне розширення асортименту плетених виробів та меблів. З’являються дивани, крісла, столи, дитячі качалки, дорожні речі та багато іншого.
Основні техніки плетіння виникли ще у неоліті. До них можна віднести: полотняне або пряме христовидне плетіння, спіральне, каркасне та стрічкове. Для спірального та полотняного плетіння в основному використовували м`які матеріали: очерет, солому, папірус, шувар та інші.
В Україні найдавніші пам’ятки плетіння зберігаються у музеях Києва, Львова та в ін. містах. Датуються вони кінцем ХVIII та початком ХIХ ст. Але насправді найважливіші техніки плетіння були відомі ще у кам’яному віці. Наші пращури уміли виплітати мати та місткості для зберігання зерна. В період Київської Русі виготовлялися ажурно плетені господарські вироби. Доказом цього є використання плетінчастих візерунків у багатьох рукописних книгах та у ювелірних виробах. З XV ст. почали виплітати чоловічі головні убори, які відрізнялись за дизайном.
В XIX столітті на Україні були створені навчальні майстерні-школи. Зокрема в с. Нижневі Івано-Франківської області, у м. Сторожинці на Буковині, у с. Іза на Закарпатті. Також по всій Україні проходили виставки-ярмарки. Цьому періоду характерне розширення асортименту плетених виробів та меблів. З’являються дивани, крісла, столи, дитячі качалки, дорожні речі та багато іншого.
Основні техніки плетіння виникли ще у неоліті. До них можна віднести: полотняне або пряме христовидне плетіння, спіральне, каркасне та стрічкове. Для спірального та полотняного плетіння в основному використовували м`які матеріали: очерет, солому, папірус, шувар та інші.
Підписатися на:
Дописи (Atom)